Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
відвалюватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
відвалитися — див. відвалюватися … Український тлумачний словник
відвертатися — а/юся, а/єшся, недок., відверну/тися, ерну/ся, е/рнешся, док. 1) Повертати від кого , чого небудь обличчя вбік; повертатися до інших спиною. 2) Відвалюватися (про скибу землі). 3) Відгинатися, відгортатися (про край або кінець чого небудь). 4)… … Український тлумачний словник
відіпрівати — а/є, недок., відіпрі/ти, і/є, док. Відвалюватися, відпадати внаслідок діяння вологи … Український тлумачний словник
злазити — I зла/жу, зла/зиш і рідко ізла/зити, ла/жу, ла/зиш і зліза/ти і рідко ізліза/ти, а/ю, а/єш, недок., злі/зти і рідко ізлі/зти, зу, зеш; мин. ч. зліз і рідко ізлі/з, ла, ло; док. 1) Чіпляючись, тримаючись руками або ногами, спускатися вниз звідкись … Український тлумачний словник
відділятися — I = відділитися (перев. про що н. прикріплене переставати бути разом із чимось), відокремлюватися, відокремитися, відлуплюватися, відлупитися; відриватися, відірватися (унаслідок поштовху, потягнення); відставати, відстати, відпадати, відпасти,… … Словник синонімів української мови
